четвер, 27 квітня 2017 р.

Імпульсний струм

Імпульсний струм - це електричний струм, періодично повторюваний короткочасними порціями (імпульсами). У медицині частіше використовують імпульсний струм, що складається з ритмічно повторюваних імпульсів струму постійного спрямування і різної форми - прямокутної, трапецієподібної, трикутної, експоненційної (струми Лапіка) або імпульсів синусоїдального струму.
Основними характеристиками імпульсного струму є: амплітуда a, тривалість t і період Т, або частота повторення, а також форма імпульсів .
Діючи на нормальний руховий нерв або на м'яз, одиночний імпульс вже при невеликій тривалості і інтенсивності викликає швидке і короткочасне скорочення м'яза. При частково порушеною іннервації імпульси навіть у десятки разів більшої тривалості і в кілька разів більшої інтенсивності викликають лише мляве скорочення м'яза. В таких випадках застосовують імпульси з поступово наростаючою інтенсивністю (експоненціальні). Часті імпульси - більше 20 в 1 сек.- викликають тетаническое скорочення м'язів. Ці особливості реакцій нервово-м'язової системи на дію імпульсного струму лягли в основу електродіагностики та електростимуляції. Електростимуляція проводиться для підтримання харчування та функції м'язи на період відновлення пошкодженого нерва або тимчасового вимушеної бездіяльності м'язи.
Для електростимуляції обирають такий вид імпульсного струму, який викликав би тетаническое скорочення при мінімальній силі струму і найменшому больовому подразненні. Перш для викликання тетанических скорочень застосовували так звану фарадизація, користуючись струмом індукційної котушки Фарадея. З появою електронних апаратів фарадический струм замінений аналогічним по дії і легко вимірюваним «тетанизирующим» струмом. При лікуванні цим струмом скорочення обов'язково повинні чергуватися з паузами. Апарат УЭИ-1 призначений для різних видів електродіагностики і для електростимуляції.
Апарати «Ампліпульс-3» (лампові) і «Ампліпульс-ЗТ» (транзисторні) генерують змінні струми частотою 5000 Гц, модульовані за синусоїдальним законом в серії коливань низької (від 10 до 150 Гц) частоти. Синусоїдальні модульовані струми застосовуються при лікуванні радикулітів, вегетативно-трофічних порушень, невралгій, невритів, плексити, нейромиозитов, облітеруючих ендартеріїтів, наслідків травматичних пошкоджень, синуситів, підгострих і хронічних запальних захворювань жіночих статевих органів.
Діадинамічні струми (струми Бернара) - полусинусоидальные імпульси постійної полярності з частотою 50 і 100 Гц. Ці частоти застосовуються окремо або при безперервному чергуванні в «коротких» або «довгих» періодах. Показання до застосування діадинамічного струму ті ж, що і для синусоїдального модульованого струму, однак викликається диадинамическим струмом подразнення рецепторів шкіри, хворобливе відчуття печіння і поколювання під електродами обмежують його застосування (протипоказаний при розладах вегетативної нервової системи). Джерелами цих струмів служать апарат СНИМ-1, а також призначений для надання допомоги у ліжка хворого апарат моделі 717.
Імпульсний струм з прямокутними імпульсами при частоті 100-200 Гц і співвідношенням тривалості імпульсу до паузі як 1 : 10 (струми Ледюка) надають болезаспокійливу дію і здатні викликати электронаркоз. Імпульсний струм з прямокутними імпульсами застосовуються в терапії електросном. 


Лікувальна фізична культура, як один із головних предметів в корекції вад розвитку

Особливе місце серед занять дошкільного та шкільного курсу для дітей з вадами займає ЛФК (лікувальна фізкультура), що обумовлена, перш за все, специфічним впливом засобів фізичної культури на організм дитини. Жодний з навчальних предметів, крім ЛФК не зробить такого вагомого впливу і взаємодії на рівень фізичного розвитку дитини, на стан здоров'я, на формування життєво важливих рухових вмінь та навичок, на корекцію наявних недоліків у фізичному розвитку.
У дітей з вадами недостатній фізичний розвиток, слабість м'язового корсета призводять до виникнення бокових скривлень хребетного стовпа, лордозів, кіфозів, розвитку плоскостопості. Якщо у дітей з нормальним розвитком порушення постави спостерігається в середньому у 29%, то у дітей з вадами цей показник складає від 41 до 51 %, а в школах для сліпих - від 50 до 80%.
Такі відхилення в стані здоров'я пов'язані із слабким фізичним розвитком дітей, малою руховою активністю і недостатнім використанням на уроках спеціальних корекційних вправ.
Згідно досліджень, у дітей з вадами знижується життєва ємкість легень, що, в свою чергу, призводить до захворювань opraнiв дихання і серцево-судинної системи, а слабість дихальної мускулатури та черевного пресу знижує функції внутрішнього дихання.
Літературні дані, спостереження і спеціальні дослідження показують, що у дітей з вадами різко знижується рухова активність.
Рухова активність - це сума рухів, виконаних людиною в процесі щоденної життєдіяльності (А. Г. Сухарев, 1972).
Будучи біологічною необхідністю організму людини, рухова активність забезпечує нормальний розвиток і діяльність різних його функцій і систем. Недостатність рухів (гіпокінезія) негативно впливає на стан вищої нервової діяльності дитини та вегетативні функції організму, розвиток і функціональний стан серцево-судинної та дихальної системи. Обмеження моторної діяльності впливає і на функціональні можливості м'язів і рухового апарату в цілому та на центральну нервову систему.
Недостатність рухів, що виникає у дітей з вадами протягом тижня, не може бути компенсовано лише двома уроками фізкультури.
У дітей з вадами знижена можливість в оволодінні трудовими та руховими вміннями, соціальній орієнтації в суспільстві (М. І. Земцова, Ю. О. Кулагін, О. Г. Литвак, Н. Г. Морозова, М.Б. Ейдінова). Можуть виникати ряд недоліків у формуванні особистості таких якостей, як невпевненість у своїх силах, відсутність сміливості, рішучості та почуття колективізму.
Ці обставини, разом з вищевикладеними даними примушують педагогів постійно шукати ефективні засоби та методи подолання вториннних відхилень та розвитку дітей з вадами, удосконалювати форми та методи підготовки їх до самостійного життя.
Головними завданнями всіх корекційних занять в дошкільних та шкільних закладах де навчаються та виховуються діти з вадами є їх компенсаційно-корекційна спрямованність, яка здійснюється з урахуваннням таких навчальних вимог:
По-перше, всі види лікувально-оздоровчих, фізкультурних, корекційних та спортивних заходів повинні здійснювати всебічний вплив на організм дитини, сприяти укріпленню його здоров'я, правильному розвитку і в той же час корекції наявних недоліків. При цьому враховується залежність компенсаційних можливостей центральної нервової системи від загального стану организму.
По-друге, рухові вправи, що використовуються в роботі, повинні комплексно сприяти покращенню всіх ланок рухового апарату, розвивати всі якості моторики і разом з тим, вибірково впливати на найбільш виражені недоліки фізичного розвитку, які є у дітей з вадами.
По - третє, корекційна робота в спеціальних дошкільних та шкільних закладах передбачає активізацію пізнавальної діяльності дітей при оволодінні руховими навичками з метою розвитку у дітей вмінь виконувати рухи за інструкцією, контролювати правильність координації рухів, положення корпусу і частин тіла, планувати наступну моторну діяльність, давати словесний звіт про виконані рухи.
По-четверте, корекційна робота з дітьми з вадами передбачає розвиток особистісних якостей учнів: наполегливості, рішучості, взаємодопомоги, здібностей та потреб в корекційній роботі.
Необхідна комплексна взаємодія на організм дитини з боку вчителів, вихователів, дефектологів, психологів, логопедів, лікарів та батьків.


Групи лікувальної фізичної культури в залежності від вад розвитку

В результаті обстежень можна виділити такі групи дітей для лікувальної фізкультури:
Перша група - порушення постави (зведені вперед плечі і незначна деформація грудної клітини, криловидні лопатки, неповне прилягання нижніх кутів лопаток до грудної клІтини, що залежить від сдабкості м'язів спини;
Друга rрупа - діти з відхиленням хребетного стовпа у фронтальній площині вправо чи вліво, яке може бути виправлене шляхом напруження м'язів спини. У дітей спостерігається асиметрія шийно-плечових ліній, опущення плеча й однієї з лопаток, різний рівень розміщення нижніх кутів лопаток і різне їх відставання від хребетного стовпа, криловидні лопатки і різні по формі трикутники талії;
Третя група - діти із зменшенням чи збільшенням фізіологічних вигібів хребетного стовпа в сагітальній площині з ураженням кісткової системи (викривлення хребетного стовпа у фронтальній площині в одному чи декількох його відділах дуги чи дуг, звернених вправо чи вліво на величину, що перевищує 1 см. (сколіоз) із скручуванням хребців навколо вертикальної осі і м'язовим валиком зправа чи зліва. Це діти з плоскою, круглою, кругловогнутою чи плосковогнутою спиною, діти зі сколіозом, мікросколіозом;
Четверта група - діти з плоскостопістю чи другими відхиленнями в розвитку стопи;
Пята  група - діти з порушенням функції рівноваги, просторової орієнтації, координації (ДЦП та інш.);

Шоста група - діти з ослабленим здоров' ям (ЧХД), схильні до простудних захворювань (ОРВІ, бронхіт, грип, ангіна та ін.).

середу, 26 квітня 2017 р.

Світлова ванна

Місцева світлова ванна для тулуба і ніг.

Світлові ванни - вид теплового лікування, при якому все тіло хворого або частина тіла піддається дії інфрачервоних, видимих ​​променів і гарячого повітря. Пристрої для проведення процедур світлових ванн є каркаси різних розмірів (рис.), На внутрішніх стінках яких укріплені лампи розжарювання потужністю 40 Вт з металевими відбивачами; при загальній ванні в пристрій поміщають все тіло хворого (голова залишається вільної), при місцевій - обмежену частину тіла. Тривалість перших процедур 10-20 хв., Наступних 20-40 хв., Температура повітря, що нагрівається підвищується з 40 ° (для початкових процедур) до 70 ° (в кінці лікування); на курс 10-20 ванн (для місцевих - щодня або два рази на день, для загальних - через день). Дозування залежить від загального стану хворого і характеру захворювання.

Аплікатор Кузнєцова - ефективний засіб лікування

У лікуванні захворювань хребта велике значення має застосування методик рефлексотерапії - впливу на рефлексогенні ділянки і точки на тілі. Такі методи добре знімають больовий синдром, розслаблюють м'язові спазми, покращують кровообіг і позитивно впливають на загальне самопочуття пацієнта. Аплікатор Кузнєцова при остеохондрозі хребетного стовпа - один з незамінних домашніх помічників як у лікуванні нападів болю, так і інших проявів хвороби. Доступність, простота застосування і висока ефективність зробили цей масажер справді народним.
 Що таке аплікатор Кузнєцова?Аплікатор Кузнєцова або іглоапплікатор являє собою досить просту конструкцію. Він складається з пластикових плоских пластин з множинними шипами на поверхні, які закріплені на еластичною, тканинної або жорсткій основі. Залежно від місця докладання, аплікатор може мати різну форму: круглий валик, ремінь із застібками або плоский килимок. Більш сучасні модифікації класичного варіанту масажера можуть мати додаткові вставки з магнітними елементами або шипи різної довжини. Шипи мають різну величину - від 2 до 5 мм, відстань між ними від 2 до 8 мм. Чим менше голки і чим ближче вони розташовані один до одного - тим м'якше буде вплив конструкції.


Апарат терапевтичний імпульсним магнітним полем Алимп

Апарат лікувальний імпусним магнітним полем - АЛІМП-1. Призначений для надання терапевтичного впливу на організм людини імпульсним біжучим магнітним полем. Підставою для застосування низькочастотних магнітних полів в терапії хворих з різними видами патології служить протизапальну, знеболювальну, протинабрякову вплив, зменшення явищ вегетососудістих розладів, неспецифічне вплив на імунологічну реактивність організму. Низькочастотне магнітне поле сприяє посиленню торомозних процесів в центральній нервовій системі (покращує загальний стан, сон, зменшує дратівливість), покращує кровопостачання тканин, прискорює репаративну регенерацію і загоєння ран.
Терміни лікування скорочуються майже вдвічі в порівнянні з медикаментозним методом лікування.

Застосування
Апарат з успіхом може бути застосований для лікування таких захворювань як:
- захворювання суглобів і хребта: деформуючий артроз тазостегнового суглоба, паріартроз плечового суглоба, остеохондроз хребта;
- захворювання серцево-судинної системи: гіпертонія (первинна, ниркова), судинні захворювання кінцівок (облітері ендартеріїт і облітері атеросклероз судин кінцівок);
- захворювання жіночих статевих органів: запальні захворювання (в тому числі сальпінгоофорит в поєднанні з ендоміометріта, клопотів і т.п.), захворювання, обумовлені гіпофункцією яєчників, запальні ускладнення після оперативного розродження (кесарів розтин), ускладненні перебігу післяпологового періоду;
- неврологічні захворювання: захворювання периферичної нервової системи, судинні захворювання головного мозку (при поєднанні минущих порушень мозкового кровообігу з хронічною ішемічною хворобою серця).

ЛФК при плоскостопості

Стопа складається із дрібних кісточок, з’єднаних між собою зв’язками і м’язами, що утворюють два упругих склепіння – свого роду ресори, пружні при ходьбі – повздовжні і поперечні. Нормальна стопа завдяки внутрішньому склепінні при ходьбі не торкається землі своєю внутрішньою частиною. При вродженій слабкості чи перенапруженні м’язів і зв’язок, що підтримують стопу, вона так якби опускається. Таким чином виникає плоскостопість.
Плоскостопість – це зменшення склепіння стопи, пронація п’ятки та супінаційна контрактура переднього відділу. Плоскостопість буває повздовжня і поперечна. По статистиці плоскостопість відмічається у 7-8% 6-7 річних дітей і більше половини у дорослих людей.
Види плоскостопості:
1. Вроджена плоскостопість нелегко встановити у дитини молодше 5-6 років, так як в більшості дітей є елементи плоскої стопи. При цьому плоска стопа буває вродженою приблизно в3% випадків плоскостопості.
2. Травматична плоскостопість, може сформуватися після перелому п’яточної кістки чи приплюсневих кісток.
3. Рахітна плоскостопість обумовлена нагрузкою тіла на ослаблені кістки стопи.
4. Паралітична плоска стопа утворюється в результаті паралічу м’язів підошви стопи і других м’язів, частіше всього це являється наслідком поліомієліту і зустрічається рідше.
5. Статична плоскостопість – результат ослаблення м’язів гомілки і стопи зв’язочного апарата кісток.
Причин різні: збільшення маси тіла, робота в стоячому положенні, відсутність фізичних нагрузок і др.
При статичній плоскостопості біль може виникати:
- в підошві, в центрі склепіння і у внутрішньому краї п’ятки;
- в стопі в її центральній частині;
- в м’язах гомілки через нагрузку;
- в колінному і суглобі;
- в стегні;
- в попереку.
Біль підсилюється на вечір, часто в області стопи виникає опухлість. Як правило міняється ходьба, вона робиться неуклюжою, носочки розведені в сторони, інколи обмежений об’єм рухів в усіх суглобах стопи. Люди, які

Учні постійно знаходяться під наглядом медичних працівників школи, який забезпечують лікар-педіатр


Одним із важливих напрямів роботи школи є медичне обслуговування учасників навчально-виховного процесу. На базі школи діють маніпуляційний,масажний, фізіотерапевтичний кабінети,кабінети з лікувальної культури та кабінет профщеплень. Учні постійно знаходяться під наглядом медичних працівників школи, який забезпечують лікар-педіатр та медичні сестри.
Щоденно медпрацівники школи в складі комісії проводять огляд санітарного стану спалень, постійно контролюють якість роботи техпрацівників та харчоблоку.


Заняття з лікувальної фізкультури на динамічному параподіумі.



Параподіум динамічний - для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Ортезна конструкція, яка дозволяє пацієнтам з паралічами і парезами нижніх кінцівок приймати вертикальне положення і самостійно пересуватися за рахунок балансування тулубом. Пацієнт утримується вертикально завдяки широкому набору фіксаторів, які регулюються по висоті, ширині і глибині, забезпечуючи індивідуальну настройку апарату. Плавне балансування верхньою частиною тулуба призводить до відриву від статі полозів, на яких розташовані платформи зі стопами пацієнта.
Самостійне вставання тобто перебування у вертикальній позиції і фіксація позиції стоячи змушують працювати нижні кінцівки , що призводить до :

-зникнення суглобових і м’язових контрактур , а також спастичності ;
-правильному живленню сполучної тканини;
-ліквідації пролежнів ;
-фізіологічному навантаженню і кістково-суглобової системи;
-фізіологічного функціонування внутрішніх органів ( нормалізації механізмів сечовипускання і каловиваедення ) та інших процесів;
-нормалізації роботи серцево-судинної та дихальних систем;
2 . 
Самостійне , зручне і повністю безпечне перебування в позиції стоячи (без участі рук) протягом дуже тривалого часу (навіть при непритомності людина залишається у вертикальній позиції завдяки постійному контролю над центром тяжіння пацієнта).
3 . Самостійне і повністю безпечне пересування силою власних м’язів без потреби в сторонньої сили, що робить можливим самообслуговування , а також обслуговування інших осіб
4 . Реабілітація та ерготерапія ( терапія роботою) в широкому сенсі слова .
5 . Підготовка тренування для занять спортом.
6 . Підготовка організму до використання інших ортезів (типу рухових пристроїв).


неділю, 23 квітня 2017 р.

лікувальна фізична культура при порушені постави

Заняття лікувальною фізкультурою при лікуванні порушень постави починають виробленням уявлення про правильну поставу. Загальнозміцнювальні вправи повинні відповідати віку і фізичної підготовленості дитини. Найбільш доцільними для фізичних вправ є ІП лежачи на спині і животі, стоячи в упорі на колінах, на четвереньках. При дефектах постави в сагітальній площині використовують спеціальні вправи в залежності від виду порушення постави, сприяють нормалізації викривлень хребта і відновленню фізіологічних норм. Успіх лікування значною мірою залежить від систематичного і тривалого застосування ЛФК, підкріплюваного виконанням комплексу вправ в домашніх умовах. Важливо усунення причин порушення постави.


Тиждень пожежної безпеки

 Надання першої медичної допомоги

Мета : навчити учнів школи-інтернату правильно та швидко надавати першу долікарську допомогу